У жінки є мета висока, І кроки її — мов криця, З легкістю туманів кроки, Упевнено йде, немає місця. В огні розтопить всі сумніви, На шляху не зупиниться, Ні цента не залишить нікому, Трофеї збере і посміхнеться. Вперед, до слави власної, Мов скеля тверда, непохитна, У кожному русі, в кожному дні Лиш вона — і світ її відкритий.