Я не боюся свого віку… Я ним пишаюсь - признаюсь…. Сідаю я в свою автівку і на великій швидкості я мчу… я мчу туди де я потрібна, До тих людей, кому як рідна….
Изменить фон стихотворения
Я не боюсь своего века,
Горжусь годами, признаюсь.
Сажусь в машину, в путь-дорогу,
И мчусь вперёд, пока лечу.
Куда нужна, где ждут с надеждой,
Туда, где близкие зовут.
Родная им — тепло и нежность,
Я для них свет, любовь и труд.