Повітря повільно холодним стаєЗ неба додолу сніжинка літає Мороз у обіймах щічки щіпає Весело граються на подвір'ї дітиГомонять без зупинки бо на дворі зимаСерце радіє новорічним святамБабуся зв'язала тепленькі шкарпетки, й до них рукавиціПряде вона пряжею коло печіНеозброєним оком я сніжинки ловлю, і тодіНепомітно у ліжко сніжка я візьму
Изменить фон стихотворения
Морозный воздух тихо дышит,
Снежинка с неба вниз парит.
Щипает щеки, крепко, слышно,
А дети в инее шалят.
Зимы веселье гулким эхом,
Сердца ликуют в ночь святую,
Бабуля с ласковым уютом
Вязала теплые носки.
Шерсть прядет у пышной печи,
Пока снежинки ловит взгляд,
Невидимая во добра ночи
Снежка тихонько втихари в кровать.