Нарешті літо — щастя мить, Вікуся вільна, час летить. Канікули й відпустка в нас, У гори мрії кличуть враз. До Карпат їдемо у Ворохту, Де зелень схилів, ліс і спокій. Там сонце, сміх, ріка і вітер, Щоб душі знову ожили та квітили. Відпочинок в рідній стороні, З'єднання з природою, без мети. Там серце радісно б’ється у ритмі, Серед Карпатських гір і вдень, і в сні.