Великий Дніпро, місто добра,Де серця палають в глибині.Незламність у вирі часу жива,Де вранці туман над рікою,І сонце торкає хмару.Великий Дніпро, місто добра,Де серця палають в глибині.Незламність у вирі часу жива,Тут мрії злітають, мов птиці у віконце.Де Сто тридцять перша — мій старт у життя,Моє перше слово, наука й буття.Дніпро —світле місто , де знають цінуІ слову, і хлібу, і правді одну.Хоч вітер часами приносить тривоги —Це місто в душі — моя світла дорога.Тут серце відкрите назустріч,Дніпро — це серце, що б’ється для всіх,Без зайвих слів, без фальшивих утіх.Це місто, де кожен — як рідна душа,Де сила і добрість ідуть не з грошá.Із Дніпра починається крок у світи —Та серце завжди повертає сюди.Тут у кожному — іскра тепла,Що крізь бурі й війну не згасла.
Изменить фон стихотворения
Великий Дніпро, місто світла й добра,
Де серця палають в глибині тепла.
Туман із рікою поєднує мить,
Де сонце і хмари почнуть свою путь.
У вирі часу незламність жива,
Мрії злітають, як птахи на крила.
Сто тридцять перша — мій старт у життя,
Тут слово і дія — моя висота.
Дніпро, де цінують і правду, і хліб,
Світле місто, де в серці немає скверни.
Вітри хоч приносять тривоги часами —
Це місто у серці — дорога до мами.
Відкрите серце до всіх горить,
Дніпро — це серце, що вміє любить.
Тут кожен, як рідний, душа для душі,
Де сила й доброта не знають межі.
Із Дніпра починається світла хода,
Та серце завжди повертає сюди.
У кожному — іскра, що не погасла,
Крізь бурі та війни тримається красно.