Порто. Захід сонцяНа березі Дору — вино і розмови,І човен старий, що мовчить у воді.У келиху — пристрасть, у погляді — зновуВогні, що палають у нічній тишині.Танцюють під мостом — вогонь не згасає,Келих за келихом вечір минає.Музика ллється з відкритих дверей,І пахне корицею дим від свічей.Сміється бульвар, мов дитина щаслива,А хвиля шепоче щось ніжне, грайливе.Цей вечір мені назавжди залишаєВино, поцілунок… і сонце сідає.
Изменить фон стихотворения
На березі Дору — вино і розмови,
І човен старий, що мовчить у воді.
У келиху — пристрасть, у погляді — знову
Вогні, що палають у нічній тишині.
Танцюють під мостом — вогонь не згасає,
Келих за келихом вечір минає.
Музика ллється з відкритих дверей,
І пахне корицею дим від свічей.
Сміється бульвар, мов дитина щаслива,
А хвиля шепоче щось ніжне, грайливе.
Цей вечір мені назавжди залишає
Вино, поцілунок... і сонце сідає.