Човен з трояндою пливе, Душа застигла в очікуванні снів, Ніби дихання своє вона тримає, Перед нами водне поле світла. Палає хвиля надії, Сонце в небі, не сходить, Не спускається в тінь, Зависло в золотому "зараз". Зупинись, мить, о ти прекрасна, Тисячі світів в собі ховаєш, Вічність літакає повільними крилами, Даруючи досвіт і полум'я життя.