Минають дні, минають ночі, І дощ за вікном п'є свій час; У мраку бурі, в тиші осточі Книга відкриває чари для нас. Мої очі пливуть по рядкам, Гармония слів, дух их живой. Шум вітру мовчить, як згадка, там, Де світ залишає межу земной. І нехай буря кричить за вікном, Книга веде до новых побед, В кожному слові, наче в домі, Зміст, що спокій дарує й світ.