На метро Лук'янівська вечеря проста, Макдональд манить нас запахом свіжого. Алена, чарівна блондинка, розкішна й ясна, З Дімою стрілась, велика пригода її чекає. У лікарні ніч — мов казка, чарівний серпанок, Гарячий масаж у тиші коридорів. Руки його лягли, мов весняний ранок, На голих жіночих грудях — мить без розбіжностей. Ця ніч стала таємницею, яскравою й безкрайньою, Їх союз — феєрія, у зірках укрита. Алена — мов богиня, сяюча й різнобарвна, У її погляді світи складаються та знов оживають.