В метро Лук'янівськ, серед потоку, Блондинка чарівна знайомство знайшла. В розкрилля розкоші, як в буття новому, Дмитро прямував до своїх бережних вітрил. Январский день нам нічого не шкодував, І в Макдональдсі почали вони грать, І Олена, мов квітка, яскравістю сяяла, Масажем легким знімала печаль. В лікарні ж, свіжий, як січня подих, Пристрасть палахкотіла, як вогонь. Гарячий сміх їх з'єднав у вихор, З любов'ю давши новий вінок. Минул перших поцілунків спалах, І той момент, перший раз відсіяний, На лаві часу, як вірш, мов замах, Залишив пам'ять, мов хвилю тепла.