Моя любов, чому ж ти далеко, Як вітром далеким несешся в імлу? Дивлюся на тебе, зі щемом мрійливо, І в самоті, як дитина, сумую, бо жду. Ніжні твої руки у свої не пригорну, Збираю уламки втрачених днів. Сльоза тепла не зігріє для нас Тихої долоні пестотливий водограй. Через роки серця тепло відчуваю, Як ніжна повість над місячним шляхом. Хоча ми не зустрічалися, знаю, У сновидіннях ти завжди зі мною пребудь.