На відстані він, як зоря далека, Блакитні очі, мов небо ясне, Сміливий вояк, під покривом ночі, Він служить безстрашно, незламно й сумлінно. Я обіймами ніжними грію його, Хоч відстань між нами – мов безкрайній синій. Крізь темряву, зорі, до нього іду, Щоб серцем зігріти у світовій тіні.