Намальоване місто, умите дощем, Нас стрічає з тобою удвох під плащем. В сяйві всіх ліхтарів і вітрин Ми крокуємо містом вже кілька годин. Ми підемо за обрій з тобою тайком, Нас зоря світанкова зігріє теплом. Темна ніч недарма промайне, Обвінчає навіки тебе і мене. Там за небокраєм, де сонце засинає, І ночі поступається новій, Де в блакитній далі ні смутку, ні печалі, Нас чекає край солодких мрій.