A poem about: «Вічно з вами»«Душа ніколи не покидає…

«Вічно з вами»«Душа ніколи не покидає тих, кого любила.»⸻Хай день згасає, гасне світ,І в мить прощання тиху —Нема ні смутку, ні обід,Є тільки ніжна втіха.Нас не розлучить темний час,І вік не знищить долі,Бо нитка світла є між нас —Вона зігріє в полі.І хай мій шлях земний спливе,Минуть земні миттєвості, —Та знай: душа моя живеВ краю безмежної вічності.Крізь вічність я тебе знайду,Торкнуся душі крилами, —Я поруч, буду, не піду,Я вічно буду з вами…

Завжди з вами, в сутінках ночі,
Душа не вмирає, не знає кінця.
Вона обійме тих, кого любила,
Залишаючи світло в серцях.

Коли проміння дня погасне,
І прощання торкне мрії,
Немає печалі, немає тривоги,
Є лише ніжність без меж.

І хай розтає земний шлях,
Миготять земні години, —
Знай, душа моя тягне свій шлях
У вічному краю тиші.

Через час тебе знайду,
Торкнуся крил душі своїми, —
Не піду, поруч буду,
З вами вічно залишусь.

Изменить фон стихотворения

Цвет текста

Выбрать тему

Завжди з вами, в сутінках ночі, Душа не вмирає, не знає кінця. Вона обійме тих, кого любила, Залишаючи світло в серцях. Коли проміння дня погасне, І прощання торкне мрії, Немає печалі, немає тривоги, Є лише ніжність без меж. І хай розтає земний шлях, Миготять земні години, — Знай, душа моя тягне свій шлях У вічному краю тиші. Через час тебе знайду, Торкнуся крил душі своїми, — Не піду, поруч буду, З вами вічно залишусь.