Подарунок мій — не просто тюльпан, Серед квітів блакитних розмаїть, Зі світанковою росою він стан, Що чарівний кожному б добрістю здивить. Хто краплину скуштує з пелюстки, Нектар правди його омиє, Не втримати брехні ті нитки, І серце від істини нове засіє. Поспішить він до правди світла, Щоб світлішою стала земля, І в душі розквітне пісня тиха, Про взаємності святі поля.