A poem about: Лисиці по дорозі, зустрівся Рак. Вона,…

Лисиці по дорозі, зустрівся Рак. Вона, звісно, скромністю була обділена, зате гордістю нагородив Господь її сповна. У бігу сперечатися пропонувала: "Хто до фінішу швидше, Той, звичайно, всіх найрозумніший!" Рак, замислившись, погодився. За лисій хвіст він учепився. Лисиця помчала, пив столбо. До фінішу примчала вчасно. Обернулася подивитись, де там Рак повзе? А Рак із хвоста вже впав, І під пнем сховався. "Що ж так довго ти бігла? Я вже чекаю тут тобі, кумо Лиса!"

На дорозі лисиця з'явилась,
З гордим виглядом вартим хвала,
І до змагання раку вдалася:
"Подивимось, хто найрозумніший тут з нас!"

Рак задумавсь трохи, погодився,
За її хвіст міцно вхопився.
Лисиця помчала, мов вітер, вперед,
Впевнена в перемозі без перешкод.

На фініші зупинилась вона,
Обернулась — рак десь пропав!
Але ж він хитро під пеньком сховався,
І її передню частинку обіграв.

"Де ти була так довго, кумо, біжи!
Я вже фінішу досяг, відпочиваю тут сам!"

Изменить фон стихотворения

Цвет текста

Выбрать тему

На дорозі лисиця з'явилась, З гордим виглядом вартим хвала, І до змагання раку вдалася: "Подивимось, хто найрозумніший тут з нас!" Рак задумавсь трохи, погодився, За її хвіст міцно вхопився. Лисиця помчала, мов вітер, вперед, Впевнена в перемозі без перешкод. На фініші зупинилась вона, Обернулась — рак десь пропав! Але ж він хитро під пеньком сховався, І її передню частинку обіграв. "Де ти була так довго, кумо, біжи! Я вже фінішу досяг, відпочиваю тут сам!"