Катерина, моя жінка, знову Золота, Не за рудий колір, не за мідь волосся, А за те, що серця два знайшли свій шлях, Серед тисяч доль в світі переплелися. Довго ми шукали, зустрічі чекали, І ось тепер разом життя почати час. Поруч крок за кроком мрії всі здійсняти, Час належить нам, вічність чека нас. І коли настане пенсія, як радість, Купимо ми яхту, в океан попливем, Там під зорями, у водах безкрайніх, Свою казку з Катериною знов знайдем.