Вона сиділа, бузок ніжніше, Збентежено бубен в руках. Сонечко в небі, промінь тихіше, Торкався лице м'якше в снах. Бубен лункий, як серце втомлене, Ритмами зустрічний вітру плескав. Сонечко в строях, обрій закінчене, День обіймав, ніч уже тягне в тан.