Він на полі, там далеко, Я лишилась з дітками сама, Тікає від ран, ніби від еха, Коли думок буремна зима. Я дивлюсь на небо чисте, Його душа від насильства ховає, Життя - полотно, кольори на ньому тісні, Він, мій герой, його оберігає.