У нескінченності зірки сплелися, Для коханої оберіг я тче, Від кілометрів серце не збигається, Любов вогонь у ньому розпечений пече. Вітри проносяться, добра тримають, Вічна любов наша — мостом до небес, На відстані навіть її відчуваєм, Ціную кожен дотик, кожен жест. І хоча нас доля часом розводить, В серці мить біля тебе горить, Бо кохання наше не згасне з роками, Вічно, ніжно, на відстані, й завжди цінить.