Як, мила моя, будеш ти без мене жити? На долю випав твій непростий шлях. І скоро крилами обійму тебе, мила, В небо блакитне злечу, як птах. Я намагався себе для тебе зберегти, Та видно, доля — не повернусь я знову. Болю вже не відчуваю, лише серце в грудях Сповільнює мій шлях земний додому. Хотів би ще раз у твої очі подивитись, Заспокоїти думки твої у смутку і в ночі. Мій час настав, а ти живи далі, Заради себе і заради мрій. Я ангелом тихо вночі прийду, Боюсь побачити твоє сиве волосся, Очі червоні від болю і сліз, Щасливою тебе зробити не вдалося.