[Intro](Deep low-frequency hum, the metallic grind of chains, heavy fire-breathing sounds)Я поверта́юсь...Ви́соко в не́бо підніма́юсь.[Verse 1](Aggressive, staccato delivery)Моє́ се́рце — вугі́лля, що чека́є на і́скру,Дивлю́сь у безо́дню — вона́ на́дто бли́зько.Відчува́ю на шкі́рі си́лу ди́кого ти́ску,Я ви́креслив смерть із життє́вого спи́ску.Мої́ кри́ла — шра́ми, загорну́ті в дим,Я не ста́ну рабо́м, я не бу́ду чужи́м.Кров закипа́є, у ве́нах — отру́та,Це моя́ істо́рія — розрива́ю ці пу́та.Зуба́ми за до́лю, я вихо́джу з ті́ні,Моя́ си́ла — у ко́жному поколі́нні.Ба́чиш цей по́гляд? вого́нь у зіни́цях,Я той, хто зліта́, коли́ па́дають пти́ці.[Pre-Chorus](Whisper transition, growing bass tension)І́скра...Вого́нь...Відчува́ю, як шкі́ра пала́є.І з по́пелу знов підніма́юсьЯ — ФЕ́НІКС! Стріло́ю зліта́ю у не́бо,Мені́ не тре́ба ві́ри, мені́ стра́ху не тре́ба!Горю́, не згора́ю, розрива́ю цей час,Я — той са́мий фа́кел, що ні́коли не згас!Фе́нікс! (А-у-у-у!) — Стале́ва во́ля, ди́кий крик.Фе́нікс! (А-у-у-у!) — Я до сла́бкості не звик.Ди́ка кров, вогняни́й ритм,Я вщент зруйну́ю лабіри́нтСталь об сталь — добува́ю вого́нь,Я трима́ю цю до́лю у це́нтрі доло́нь.Мене́ кида́ли в прі́рву, на самі́сіньке дно,Але́ я пророста́ю, мов чо́рне зерно́.В те́мних ліса́х, де шепо́чуть вітри́,Я — господа́р своєї вла́сної гри.Мій шлях — це розпе́чена в го́рні руда́,Для ко́гось я — ка́мінь, для ко́гось — біда́.Вмива́юся по́пелом, зника́ю як дим,Я ви́палив страх у се́рці свої́м.Хто ба́чив мій крах — хай готу́є вінки́,Бо я воскреса́ю крізь пе́кло й віки́І́скра... Вого́нь...Відчува́ю, як шкі́ра пала́є.І з по́пелу знов підніма́юсьЯ — ФЕ́НІКС! Стріло́ю зліта́ю у не́бо,Мені́ не тре́ба ві́ри, мені́ стра́ху не тре́ба!Горю́, не згора́ю, розрива́ю цей час,Я — той са́мий фа́кел, що ні́коли не згас!Фе́нікс! (А-у-у-у!) — СталЕва вОля, дИкий крик.[Bridge](Ritualistic Shamanic Chant, heavy reverb)Розпе́чена шкі́ра, стіка́є смола́,В мені́ бі́льше не́має ні бо́лю, ні зла.Я ви́рвав ці кри́ла — і не́бо пала́,Спали́вши мину́ле до по́пелу й тлаЯ — ФЕ́НІКС! Стріло́ю зліта́ю у не́бо,Мені́ не тре́ба ві́ри, мені́ стра́ху не тре́ба!Горю́, не згора́ю, розрива́ю цей час,Я — той са́мий фа́кел, що ні́коли не згас!Фе́нікс! (А-у-у-у!) — Стале́ва во́ля, ди́кий крик.Фе́нікс! (А-у-у-у!) — Я до сла́бкості не звик.Ди́ка кров, вогняни́й ритм,Я вщент зруйну́ю лабіри́нтЯ поверну́вся.Я — вого́нь.(Predatory, low guttural laugh)
Изменить фон стихотворения
[Intro]
Низкий гул вдруг дыхнул, грохот цепей,
Огненное дыхание громче и злей.
[Verse 1]
Сердце моё — уголь, что ищет искру,
Глядя в бездну, что рядом, слишком близко.
Чувствую на коже дикий натиск,
К смерти в списке я поставил прочерк.
Мои крылья — шрамы, окутаны дымом,
Я не стану рабом, покорным игом.
Кровь закипает, в жилах — яд,
Эта история — прорыв из пут.
Зубами за судьбу, с тени выйду,
Моя сила — в поколениях я вижу.
Этот взгляд? Огонь в зеницах,
Я тот, кто взмывает, когда падают птицы.
[Pre-Chorus]
Искра...
Огонь...
Чувствую, как кожа пылает.
И из пепла вновь восстаю!
[Chorus]
Я — ФЕНИКС! В небо стрелой взлетаю,
Не нужен мне страх, вера — не моя игра.
Горю, не сгораю, разрывая этот час,
Я — тот самый факел, что не угас!
Феникс! (А-у-у-у!) — Стальная воля, дикий крик.
Феникс! (А-у-у-у!) — Слабость для меня не выносима.
Дикая кровь, огненный ритм,
Я разрушаю лабиринт!
[Verse 2]
Сталь об сталь — зажигаю огонь,
Держу судьбу, словно клинков свод.
В бездну кидали, на самой дно,
Но я прорастаю, как чёрное зерно.
В лесах тёмных, где волны шепчут,
Я — хозяин игры непреступной и вечной.
Мой путь — расплавленная руда,
Для кого-то камень, для кого-то беда.
Умываюсь пеплом, исчезаю, как дым,
Я выпалил страх в своём сердце родным.
Кто видел мой крах — венки пусть готовит,
Я восстаю сквозь ад и веково.
[Pre-Chorus]
Искра... Огонь...
Чувствую, как кожа пылает.
И из пепла вновь восстаю!
[Chorus]
Я — ФЕНИКС! В небо стрелой взлетаю,
Не нужен мне страх, вера — не моя игра.
Горю, не сгораю, разрывая этот час,
Я — тот самый факел, что не угас!
Феникс! (А-у-у-у!) — Стальная воля, дикий крик.
[Bridge]
Кожа жжёт, смола по ней стекает,
Нет боли, нет зла, внутри всегда.
Крылья вырвал — и небо пылает,
Сжигая прошлое без остатка!
[Chorus]
Я — ФЕНИКС! В небо стрелой взлетаю,
Не нужен мне страх, вера — не моя игра.
Горю, не сгораю, разрывая этот час,
Я — тот самый факел, что не угас!
Феникс! (А-у-у-у!) — Стальная воля, дикий крик.
Феникс! (А-у-у-у!) — Слабость для меня не выносима.
Дикая кровь, огненный ритм,
Я разрушаю лабиринт!
[Outro]
Я вернулся.
Я — огонь.
(Хищный, низкий смешок)