Андрій, далекобійник — герой доріг небезпечних, У пейзажах далеких ховаються дні щоденні. Він — володар траси, десятиріччям випробувань, За сім'ю і дитину кладе всі свої старання. Тимофій, його син, зірочка у сімейному небі, Йому сім років, і він мріє бути як тато — сміливим. Андрій ночами шепоче в кабіні про щастя родинне, Адже для нього це найвища з усіх нагородин. Мчать колеса шляхами, думки летять за обрій, З дитинства пам'ятає він, як важливо бути добрим. Заради сина й дружини він трудиться безстрашно, Кохання — його двигун, що не зупиняється нізащо. Сила родини в турботі, в кожному обіймі ніжному, І для Андрія, втомленого, це все — світло в кінці тунелю. У серці гріє теплим промінням, як весняний майский цвіт, Він знає, заради кого варто йти вперед й не відступать ні на мить.