У Житомирі, в серці танцювальних мрій, Устим вдихає ритм і запал в свій путь, Двадцять три роки, між стрибком і спокій, Він марить тим, що до зірок зведуть. Змалку в танці, ритм душі чути, На змаганнях Чехії йде, наче грім, Призер великий, і в Україні знати, Що крок його – мов зустріч зоряних світил. Європейські візерунки в ясноті, Фіналіст, до межі праці всіх зусиль, Ритм клубом власним поставив з серпня місяця, Душа танцю, в якій не стримати крила віль. Батьки далеко, та в серці теплота, Його клуб ритму — як палац для мрії, На танцполах світу Устим літа, Вихором долі, вільним від сліпучих надій.