Я гадки не маю, що буде зі мною, Як день новий зустріне нас обох, Як пройдуть ми шляхом стежиною, І що люди скажуть у їхніх думках. Та що люди? Вони лиш мов хмари, Згадають на мить, а потім зникнуть знов, Як вітри, що мчать безкраїми шляхами, Забудуть усе — і ти, і я, і любов.