Твої очі — мов зорі в безмежжі ночей, Усмішка твоя — миліше квітучих лугів, З серцем трепетним в долонях твоїх плечей, Кожен подих мій до тебе спрямований без слів. Ти — мелодія вітру, що грає на струнах душі, Що ніжно торкає для мене всі світлі сни. Разом мріємо про весну в обіймах твоїх, В час, коли серцям відкрились чутливі сни. Зорі на небі залишаються вогнями мрій, Сміх твій — найбільша радість в моїм серці. Люблю я тебе, мила, в кожнім прожитті день, І з тобою в грозі не страшні ні вітри, ні штормові мерці.